Йод — це мінерал, без якого наш організм не може працювати нормально. Він потрібен для обміну речовин, а також для розвитку та роботи мозку як у дітей, так і у дорослих. Тому рівень споживання йоду — важлива тема для науковців і лікарів.
Нещодавні дослідження показують: проблема йодного дефіциту стає глобальною загрозою. Навіть у розвинених країнах люди починають споживати менше йоду. Ситуацію вдалося значно покращити завдяки програмам йодування солі — завдяки їм кількість випадків дефіциту суттєво знизилася. Але сьогодні близько 30% населення світу все ще перебуває в зоні ризику.
Можливі наслідки нестачі йоду в організмі
- Збільшення щитоподібної залози (зоб) — як реакція організму на спроби «збирати» йод і виробляти потрібні гормони.
- Гіпотиреоз — низьке вироблення гормонів щитоподібної залози – тироксину (Т4) і трийодтироніну (Т3). Це призводить до втоми, уповільнення обміну речовин, набору ваги, зниження температури тіла та відчуття холоду.
- Особливо небезпечно для вагітних: нестача йоду може спричинити викидні, мертвонародження, вроджені дефекти, а у виживших дітей — розумову відсталість та затримку фізичного й інтелектуального розвитку (кретинізм).
- Погіршення розумових здібностей у дорослих та дітей: зменшення Т3/Т4 → уповільнення метаболізму нейронів → зниження швидкості обробки інформації та пам’яті, що спричиняє уповільнення мислення, зниження концентрації, погіршення пам’яті, депресивні стани, дратівливість, тривожність.
Можливі причині дефіциту йоду
- Бідність йоду в грунті
У регіонах, віддалених від моря, у повітрі та опадах міститься менше йоду, і рослини не отримують його в достатній кількості. Тому продукти, вирощені на таких землях, містять мало йоду. - Недостатнє споживання продуктів, багатих на йод
До таких продуктів належать риба, морепродукти, водорості, молочні продукти, яйця тощо. Якщо дієта бідна цими продуктами — ризик дефіциту зростає. - Підвищена потреба організму
Вагітність, лактація, ріст у дітей, захворювання, коли потрібна підвищена кількість гормонів. - Втрати йоду в організмі
Використання деяких медикаментів (наприклад, діуретики, деякі антибіотики та засоби психіатричної практики), підвищене виведення (наприклад, через нирки або шлунково-кишковий тракт). - Ускладнене засвоєння йоду
Важливий пункт: певні речовини та конкуренти можуть заважати засвоєнню йоду. Сюди входять галогени (фтор і хлор), а також інші речовини — гойтрогени (наприклад, деякі соєві продукти, хрестоцвіті овочі, перхлорат тощо).
Також дефіцит може виникати через погане харчування, забруднену воду або проблеми з шлунком і кишківником (наприклад, атрофічний гастрит), що заважає всмоктуванню йоду. - Вплив зовнішніх хімічних агентів / забруднень
Перерозподіл йоду, конкуренція на клітинному рівні, надлишок деяких аніонів і токсичних речовин, які можуть витісняти йод або заважати його засвоєнню.
Фтор, хлор та йод – це варто знати
Фтор, хлор та йод належать до 7ї групи таблиці Менделєєва, всі являються галогенами та мають схожі хімічні властивості: високу реактивність, здатність утворювати солі та формувати негативно заряджені іони (наприклад, іон фтору F⁻, іон хлору Cl⁻, іодид I⁻ тощо).
Реактивність галогену — це його здатність вступати в хімічні реакції з іншими речовинами. Іншими словами, це міра того, наскільки легко галоген «взаємодіє» з іншими елементами або сполуками, щоб утворювати нові речовини.
Тому тенденція у групі: реактивність зменшуються зверху вниз. Тобто фтор — найреактивніший, потім хлор, бром, йод — найменш реактивний. Це означає, що фтор, наприклад, скоріше зреагує з іншими елементами, ніж йод, коли вони перебувають у конкурентній ситуації.
Коли в організмі (або в середовищі, звідки він отримує йод) надлишок іонів фтору або хлору, вони можуть конкурувати з йодом за транспортування, засвоєння або навіть на рівні ферментів, що беруть участь у синтезі тиреоїдних гормонів (Т3 та Т4).
Дослідження показують, що висока концентрація фтору у питній воді пов’язана зі збільшенням рівня тиреотропного гормону (ТТГ) в крові, якій виробляється гіпофізом і регулює вироботку Т3 та Т4. Тобто гіпофіз виробляє більше ТТГ, щоб сигналізувати. щитовидці, що треба виробляти більше Т3 та Т4, але при нестачі йоду спроможність синтезу Т3 та Т4 сильно сменшується.
Дослідження показали, що при концентрації фтору у воді навіть нижче 0,5 мг/л виявили зміни показників ТТГ та T3 у крові навіть при таких «безпечних» рівнях.
Якщо людина має дефіцит йоду, ефект фтору посилюється, оскільки йоду у неї і так мало.
Хлор трошки менш реактивний за фтор, але набагато реактивніший за йод, тому його надмірна присутність в організмі та ще й в активній формі має подібний до фтору ефект.
Фтор і хлор самі по собі є елементами, які потрібні організму в невеликих кількостях у складі певних сполук. Наприклад, фтор входить до складу зубної емалі та кісток, а хлор є частиною шлункової кислоти (HCl) і електролітів у крові, що необхідні для травлення та підтримки водно-сольового балансу.
Проте шкідливими є саме ті форми фтору та хлору, які використовуються для обробки питної води, додавання в зубні пасти та ополіскувачі, для дезінфекції води та басейнів або у миючих засобах, оскільки вони можуть надмірно витісняти йод і порушувати його засвоєння організмом.
Найпоширеніші штучні джерела фтору та хлору
У штучних джерелах фтор та хлор здебільшого знаходяться у так званій агресивній для організму формі і окрім конкурування у засвоєнні йоду можуть спричиняти інші розлади здоров’я.
- Фтор: штучно фторована питна вода, зубна паста, ополіскувачі для ротової порожнини, деякі напої, жувальні гумки.
- Хлор: водопроводна вода, басейни, побутова хімія, відбілювачі, можливо в складі деяких антисептиків.
Найпоширеніші натуральні джерела фтору та хлору
У натуральних джерелах фтор та хлор входять до сполук, при засвоєнні яких чи зовсім виключається конкуренція з йодом (використовуються інші способи засвоєння) чи конкуренція зводиться до мінімуму, але слід мати на увазі, що надлишок, наприклад, фтору – незалежно з якого джерела він поступив – може спричинити флюороз (надмірна щільність кісток і, як наслідок, велика вірогідність переломів).
- Фтор: натуральна мінеральна питна вода, риба (сардини, лосось, тріска), молюски та креветки, зелений чай, молочні продукти.
- Хлор: кухонна сіль, риба, креветки, м’ясо, яйця, молочні продукти.
Що робити для профілактики нестачі йоду
Використовуте йодовану сіль, якщо вона доступна, і переконайтеся, що вона зберігається правильно і не втрачає йод при зберіганні та приготуванні.
Зменшуйте постійний вплив фтору та хлору, де можливо:
- Фільтри для води (зворотний осмос, активоване вугілля, спеціальні фільтри, що видаляють фтор).
- Обмежуйте використання зубних паст з дуже високим вмістом фтору, особливо якщо ви користуєтесь іншими джерелами фтору. Привчіть себе та членів родини ретельно виполіскувати ротову порожнину після чищення зубів.
- Під час приготування їжі та напоїв намагайтеся використовувати воду, що не містить хлор, кип’ятіть воду (допоможе позбавитися хлору, але тільки частково); по можливості уникайт хлорованих басейнів або зменшуй час перебування в них; зверніть увагу на склад чистячих засобів, які використовуєте в побуті.
- Уникайте або обмежуйте продукти чи добавки, де присутні речовини-конкуренти йоду (перхлорати, деякі хімікати) і можливий надлишок фтору.
- Харчуйтеся різноманітно, включаючи продукти, що містять йод.
- Приймайте йод у вигляді саплементів. Увага! Не захоплюйтеся самостійним прийомом йодованих добавок без консультації зі спеціалістом, бо як надлишок фтору та хлору, так і надлишок йоду в організмі може спричинити велику шкоду.
- Контролюйте своє здоров’я, на проблеми щитоподібної залози або проблеми пов’язані з абсорбцією в ШКТ. Аналізи на рівень йоду та гормонів щитоподібної залози (ТТГ, T4, T3) зроблені вчасно можуть бути дуже інформативними та можуть допомогти попередити можливі подальші серйозні захворювання.
Для інформації – добова норма йоду
- Дорослі: 150 мкг.
- Вагітні: 220–250 мкг.
- Жінки, що годують грудьми: 270 мкг.
- Діти: 90–150 мкг (залежно від віку).
Основні продукти, що містять йод:
(кількість у продуктах залежить від природного вмісту йоду у грунті, воді, кормі тварин і технології обробки продуктів)
1. Морепродукти
- Морська капуста (ламінарія) — один з найнасиченіших джерел йоду.
- Риба (тріска, хек, оселедець, лосось).
- Молюски, креветки, устриці.
2. Молочні продукти
- Молоко та молочні продукти (сир, йогурт, кефір) — вміст йоду залежить від корму корів і якості води.
3. Яйця
- Особливо жовток. Йод надходить через корм курей.
4. Йодована сіль
- Основне джерело йоду у багатьох країнах, якщо вона використовується регулярно.
5. Овочі та фрукти
- Вміст йоду залежить від йодовмісту грунту. Наприклад, морква, картопля, капуста, яблука можуть містити йод у різній кількості.
6. Інші продукти
- Хліб і крупи можуть містити йод, якщо вода або сіль, що використовуються у виробництві, йодовані.
Використані джерела
- https://pmc.ncbi.nlm.nih.gov/articles/PMC9459956/
- https://systematicreviewsjournal.biomedcentral.com/articles/10.1186/s13643-024-02567-4
- https://www.who.int/data/nutrition/nlis/info/iodine-deficiency
- https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/38029816/
- https://www.nature.com/articles/s41598-018-20696-4
- https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/30316182/
- https://nutritionsource.hsph.harvard.edu/iodine/
- https://www.healthdirect.gov.au/iodine
- https://www.betterhealth.vic.gov.au/health/healthyliving/iodine
- https://pmc.ncbi.nlm.nih.gov/articles/PMC6145226/
- https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/2733614/
Залишити коментар